реформізм
РЕФОРМІЗМ, у, ч., політ. Опортуністична, ворожа марксизмові течія у робітничому русі, що відкидає революційну класову боротьбу, соціалістичну революцію, обстоюючи дрібні реформи, які не зачіпають основ капіталістичного ладу. Опортуністи давно підготовляли крах II Інтернаціоналу, заперечуючи соціалістичну революцію і підмінюючи її буржуазним реформізмом (Ленін, 26, 1972, 2); Жовтнева революція завдала величезного удару ідеології опортунізму і реформізму в робітничому русі, соціал-шовінізму і буржуазному націоналізму (Вісник АН, 10, 1957, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | реформізм | реформізми |
Родовий | реформізму | реформізмів |
Давальний | реформізмові, реформізму | реформізмам |
Знахідний | реформізм | реформізми |
Орудний | реформізмом | реформізмами |
Місцевий | на/у реформізмі | на/у реформізмах |
Кличний | реформізме | реформізми |