рижієвий
РИЖІЄВИЙ, а, е. Вигот. з рижію. Череп'яний каганчик, що вилупила його Катря з розбитого кашника, з каплею рижієвої олії на дні, ледве блимав у темному кутку (Мирний, IV, 1955, 286); Рижієву макуху використовують як концентрований корм для худоби, але в невеликій кількості (Ол. та ефір. культ., 1956, 175).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рижієвий | рижієва | рижієве | рижієві |
Родовий | рижієвого | рижієвої | рижієвого | рижієвих |
Давальний | рижієвому | рижієвій | рижієвому | рижієвим |
Знахідний | рижієвий, рижієвого | рижієву | рижієве | рижієві, рижієвих |
Орудний | рижієвим | рижієвою | рижієвим | рижієвими |
Місцевий | на/у рижієвому, рижієвім | на/у рижієвій | на/у рижієвому, рижієвім | на/у рижієвих |