робітництво
РОБІТНИЦТВО, а, с ., збірн. Люди, які належать до робітничого класу; робітники. Ще за царату він зв'язав свою долю з передовим робітництвом і провадив разом із ним боротьбу проти хазяїв заводу (Крот., Сини.., 1948, 97); Саме робітництво виступає ініціатором найважливіших патріотичних починань, нових форм масового соціалістичного змагання (Ком. Укр., 4, 1970, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | робітництво | робітництва |
Родовий | робітництва | робітництв |
Давальний | робітництву | робітництвам |
Знахідний | робітництво | робітництва |
Орудний | робітництвом | робітництвами |
Місцевий | на/у робітництві | на/у робітництвах |
Кличний | робітництво | робітництва |