рогатизна
РОГАТИЗНА, и, ж., розм. Велика рогата худоба. На селі валували собаки. Поміж їхнього валування іноді десь вибухали постріли, гуркотіли глухо гарби, ревла рогатизна, і зовсім близько десь іржали коні (Епік, Тв., 1958, 304); На подвір'ї побрязкують ланцюгами вовкодави, а всі надвірні будівлі озиваються диханням рогатизни і ситим, задоволеним рохканням свиней (Стельмах, І, 1962, 307).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рогатизна | рогатизни |
Родовий | рогатизни | рогатизн |
Давальний | рогатизні | рогатизнам |
Знахідний | рогатизну | рогатизни |
Орудний | рогатизною | рогатизнами |
Місцевий | на/у рогатизні | на/у рогатизнах |
Кличний | рогатизно | рогатизни |