розбазікатися
РОЗБАЗІКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Захопитися базіканням, забувши про все інше. - Та що ж се я розбазікалася? Базікай, базікай, дурна, а діло хай само робиться (Мирний, III, 1954, 306); Ні, бувайте здорові, а то я розбазікалась без краю (Л. Укр., V, 1956, 141); Поручник Дуб розбазікався про надзвичайне враження, яке на нього справила ця зруйнована війною країна (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 495); // Почати базікати, говорити не те, що треба. А хто годував їх [воїнів], як не ці жінки, хто від зорі до зорі працював для фронту..? Вони, звичайно, вони. А він розбазікався, такий невдячний! (Гур., Новели, 1951, 41); Як тільки хтось із бійців нарікав на погану їжу в запасному полку, лаяв причіпливих командирів.., йому говорили: - А чого це ти розбазікався? Хочеш до Махоткіна? - і боєць відразу ж затихав (Тют., Вир, 1964, 342).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбазікаюся | розбазікаємося |
2 особа | розбазікаєшся | розбазікаєтеся |
3 особа | розбазікається | розбазікаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбазікався | розбазікалися |
Жіночий рід | розбазікалася | |
Середній рід | розбазікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбазікаймося | |
2 особа | розбазікайся | розбазікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розбазікавшись |