розв'язно
РОЗВ'ЯЗНО. Присл. до розв'язний. Парубки стоять осібно гамірним гуртом, поводять себе розв'язно, по-хутірському (Тют., Вир, 1964, 176); До кабінету ввійшло двоє - у кожного в руках злинялий фетровий капелюх, і ці двоє розв'язно наблизились до столу (Донч., VI, 1957, 521); - Це вже зовсім інша розмова! - цинічно й розв'язно відповів Федір. - Я дуже радий, що ти, нарешті, заговорила зі мною... (Ткач, Арена, 1960, 162).