розважливість
РОЗВАЖЛИВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. розважливий. Спокій і розважливість, заглибленість в думці були найбільш притаманні йому риси (Мас., Життя.., 1960, 21); Багато якостей треба мати голові [колгоспу]. В ньому твердість повинна поєднуватися із щиросердістю, сміливість з розважливістю, рішучість із вдумливістю (Хлібороб Укр., 2, 1964, 16).
2. Здатність всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Безторжя і селянські бунти по магістратських хуторах і часті підпали і грабунки в самому місті - все закликало до поступок і до розважливості (Тулуб, Людолови, II, 1957, 367); Тася дивувалася своїй спокійній розважливості в таку хвилину (Дмит., Розлука, 1957, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розважливість | розважливості |
Родовий | розважливості, розважливости | розважливостей |
Давальний | розважливості | розважливостям |
Знахідний | розважливість | розважливості |
Орудний | розважливістю | розважливостями |
Місцевий | на/у розважливості | на/у розважливостях |
Кличний | розважливосте | розважливості |