розвернутий
РОЗВЕРНУТИЙ, РОЗВЕРНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розвернути. Дах, розвернутий вітром, поріс мохом та бур'яном (Мокр., Острів.., 1961, 21); Танк зсунувся з горба й стояв серед поля, розвернутий навкіс до окопу бронебійників (Перв., Дикий мед, 1963, 204); // у знач. прикм. Ми в одну мить опинилися на конях і по розвернутій дорозі кинулись униз (Панч, II, 1956, 63); Як смикала [Марія] солому, на розвернений прикидок подивилась і думала з сумом про Тихона (Головко, II, 1957, 118).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розвернутий | розвернута | розвернуте | розвернуті |
Родовий | розвернутого | розвернутої | розвернутого | розвернутих |
Давальний | розвернутому | розвернутій | розвернутому | розвернутим |
Знахідний | розвернутий, розвернутого | розвернуту | розвернуте | розвернуті, розвернутих |
Орудний | розвернутим | розвернутою | розвернутим | розвернутими |
Місцевий | на/у розвернутому, розвернутім | на/у розвернутій | на/у розвернутому, розвернутім | на/у розвернутих |