розвитий
РОЗВИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розвити; // у знач. прикм. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Кобр., Вибр., 1954, 75); Іспанія, кров'ю народу полита, Сьогодні приснилась мені. Я бачив над нею знамено розвите І небо в диму та в огні (Перв., І, 1958, 188).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розвитий | розвита | розвите | розвиті |
Родовий | розвитого | розвитої | розвитого | розвитих |
Давальний | розвитому | розвитій | розвитому | розвитим |
Знахідний | розвитий, розвитого | розвиту | розвите | розвиті, розвитих |
Орудний | розвитим | розвитою | розвитим | розвитими |
Місцевий | на/у розвитому, розвитім | на/у розвитій | на/у розвитому, розвитім | на/у розвитих |