розводдя
РОЗВОДДЯ, я, с . Простір чистої води між крижинами. Штовхнувши носом кілька крижин, користаючись з кожного розводдя та розколин, рушив [пароплав] уперед (Трубл., Лахтак, 1953, 194); Крижина, на якій стояв Гриць, враз розділилась надвоє. Здається, Гриць на якусь мить розгубився, але опанував себе і стрибнув через метрову ширину розводдя (Збан., Ліс. красуня, 1955, 165); Згори видно всю крижину: малий острів в океані, відокремлений темними розводдями від інших таких же островів і скупчень битої криги (Перв., Дикий мед, 1963, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розводдя | розводдя |
Родовий | розводдя | розводь |
Давальний | розводдю | розводдям |
Знахідний | розводдя | розводдя |
Орудний | розводдям | розводдями |
Місцевий | на/у розводді | на/у розводдях |
Кличний | розводдя | розводдя |