роздовбувати
РОЗДОВБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДОВБАТИ, аю, аєш і діал. РОЗДОВБТИ, бу, беш, док., перех. 1. Довбаючи, робити заглиблення у чому-небудь, розкопувати щось. Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Баш, На землі.., 1957, 21).
2. розм. Руйнувати, псувати (бомбами, снарядами і т. ін.). - І добрий взяток [меду] берете? - Брали б добрий, коли б не війна. Немало нам вуликів бандити роздовбали. (Стельмах, II, 1962, 79); // розм. Ушкоджувати тіло, робити рани. Розривною кулею гади заокеанські плече роздовбали, а воно й загноїлося (Збан., Сеспель, 1961, 33); // Розколупуючи, змушувати кровоточити (рану, виразку і т. ін.). Роздовбувати рану.
3. розм. Довбаючи дзьобом, поїдати, знищувати. По мені дзвонить не будуть І ховать з попами, Роздовбають носом птахи (Пісні та романси.., II, 1956, 27).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздовбую | роздовбуємо |
2 особа | роздовбуєш | роздовбуєте |
3 особа | роздовбує | роздовбують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздовбуватиму | роздовбуватимемо |
2 особа | роздовбуватимеш | роздовбуватимете |
3 особа | роздовбуватиме | роздовбуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздовбував | роздовбували |
Жіночий рід | роздовбувала | |
Середній рід | роздовбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздовбуймо | |
2 особа | роздовбуй | роздовбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роздовбуючи | |
Минулий час | роздовбувавши |