розжиріти
РОЗЖИРІТИ, ію, ієш, док. Стати надто жирним, повним, огрядним. - Я з братією воюю он як! Розжиріли, розледачіли. Ніякого сорому не знають (Тулуб, Людолови, І, 1957, 124); // перен., фам. Розбагатіти, стати заможним за чужий рахунок. Встигло велике галицьке боярство розжиріти, укоренилося багато боярських родів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 71).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжирію | розжиріємо |
2 особа | розжирієш | розжирієте |
3 особа | розжиріє | розжиріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розжирів | розжиріли |
Жіночий рід | розжиріла | |
Середній рід | розжиріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розжиріймо | |
2 особа | розжирій | розжирійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розжирівши |