розкормлювання
РОЗКОРМЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розкормлювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкормлювання | розкормлювання |
Родовий | розкормлювання | розкормлювань |
Давальний | розкормлюванню | розкормлюванням |
Знахідний | розкормлювання | розкормлювання |
Орудний | розкормлюванням | розкормлюваннями |
Місцевий | на/у розкормлюванні | на/у розкормлюваннях |
Кличний | розкормлювання | розкормлювання |