розкрій
РОЗКРІЙ, крою, ч. 1. Дія за знач. розкроїти, розкроювати. Розкрій пиломатеріалів на чорнові [заготовки] є відповідальною операцією, де треба економічно витрачати деревину (Стол.-буд. справа, 1957, 209); На швейній фабриці.. впроваджено електронно-обчислювальну машину для розрахунку розкрою тканини (Роб. газ., 15.II 1966, 1).
2. крав. Те, що розкроєне; розкроєний і підготовлений для пошиття матеріал. Робітниці з голками посідали над розкроями ватних солдатських кацавейок (Смолич, Мир.., 1958, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкрій | розкрої |
Родовий | розкрою | розкроїв |
Давальний | розкроєві, розкрою | розкроям |
Знахідний | розкрій | розкрої |
Орудний | розкроєм | розкроями |
Місцевий | на/у розкрої | на/у розкроях |
Кличний | розкрою | розкрої |
розкроїти
РОЗКРОЇТИ див. розкроювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкрою | розкроїмо |
2 особа | розкроїш | розкроїте |
3 особа | розкроїть | розкроять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкроїв | розкроїли |
Жіночий рід | розкроїла | |
Середній рід | розкроїло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкріймо | |
2 особа | розкрій | розкрійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розкроївши |