розливний
РОЗЛИВНИЙ, а, е. 1. Признач. для розливу (у 1 знач.). Ходили ми з кошовим по відбудованій домні № 3, бачили.. цехове господарство, електрообладнання, розливну машину... (Вишня, І, 1956, 330); Коли ківш з вилитим металом переміщують по розливному прольоту, піч повинна вже бути очищена від шлаку та лишків металу (Роб. газ., 13.I 1966, 2).
2. Який продається на розлив (у 1 знач.), у тару покупця або для пиття на місці. Розливне вино.
3. Який широко розливається, заповнюючись водою (про водоймище). Розливсь Дніпро й далеко заточивсь у луку розливним затоком (Вовчок, І, 1955, 316).
4. перен. Дуже дзвінкий, голосний, з переливами. Ранкові промені гілля густу намітку Пронизували. Враз почувся з гущини Розливний тенорок (Рильський, Поеми, 1957, 235).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розливний | розливна | розливне | розливні |
Родовий | розливного | розливної | розливного | розливних |
Давальний | розливному | розливній | розливному | розливним |
Знахідний | розливний, розливного | розливну | розливне | розливні, розливних |
Орудний | розливним | розливною | розливним | розливними |
Місцевий | на/у розливному, розливнім | на/у розливній | на/у розливному, розливнім | на/у розливних |