рознуртувати
РОЗНУРТУВАТИ, ує, док., розм. 1. неперех. Почати дуже нуртувати, вирувати.
2. перех. Викликати нестримний рух чого-небудь із різкою зміною напрямку, обертанням то в один, то в другий бік, коливанням і т. ін.; розворушити, розкрутити. Мамайчуків фургон уже помчав до радгоспу, рознуртував, потяг у вуличку сірий шлейф куряви (Гончар, Тронка, 1963, 123).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рознуртую | рознуртуємо |
2 особа | рознуртуєш | рознуртуєте |
3 особа | рознуртує | рознуртують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рознуртував | рознуртували |
Жіночий рід | рознуртувала | |
Середній рід | рознуртувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рознуртуймо | |
2 особа | рознуртуй | рознуртуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | рознуртувавши |