розридатися
РОЗРИДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (Донч., III, 1956, 129); Він розридався важко, істерично, бився головою об холодну перегородку вагона (Збан., Сеспель, 1961, 255); *Образно. Моя пісне, вогниста, шалена.., Ах, розбийся на світлі акорди, Розридайсь - і затихни, як грім... (Тич., І, 1957, 25).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розридаюся | розридаємося |
2 особа | розридаєшся | розридаєтеся |
3 особа | розридається | розридаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розридався | розридалися |
Жіночий рід | розридалася | |
Середній рід | розридалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розридаймося | |
2 особа | розридайся | розридайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розридавшись |