розчистка
РОЗЧИСТКА, и, ж. Дія за знач. розчистити, розчищати. Першими почали використовувати на землі реактивні двигуни самі льотчики для розчистки аеродромів від снігу (Наука.., 2, 1962, 36); Вдарив [Романюка] прикладом в раму, аж посипались шибки, загорланив: - На роботу! На розчистку залізниці! Мерщій! (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розчистка | розчистки |
Родовий | розчистки | розчисток |
Давальний | розчистці | розчисткам |
Знахідний | розчистку | розчистки |
Орудний | розчисткою | розчистками |
Місцевий | на/у розчистці | на/у розчистках |
Кличний | розчистко | розчистки |