розшморгувати
РОЗШМОРГУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗШМОРГНУТИ, ну, неш, док., перех. Розв'язувати, розпускати зав'язку, петлю, вузол і т. ін. Мирон кладе пошивку на землю, розшморгує зав'язку і в горловинку засовує руку (Стельмах, II, 1962, 46); Семен узяв її [кобилу] за повід, блискавично розшморгнувши.. вузла на орішині (Ле, Наливайко, 1957, 389); // Розв'язуючи, розкривати що-небудь. Галя на кисет роздивлялася, розшморгувала, заглянула всередину (Мирний, І, 1949, 338); Витяг [Грицько] гаманця, розшморгнув, добув ізвідти два червінці (Гр., II, 1963, 383); Він мовчки розшморгнув жовту, з свинячого пухиря калитку, вийняв гроші (Стельмах, І, 1962, 321).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшморгую | розшморгуємо |
2 особа | розшморгуєш | розшморгуєте |
3 особа | розшморгує | розшморгують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшморгуватиму | розшморгуватимемо |
2 особа | розшморгуватимеш | розшморгуватимете |
3 особа | розшморгуватиме | розшморгуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розшморгував | розшморгували |
Жіночий рід | розшморгувала | |
Середній рід | розшморгувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшморгуймо | |
2 особа | розшморгуй | розшморгуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розшморгуючи | |
Минулий час | розшморгувавши |