розіспаний
РОЗІСПАНИЙ, а, е, розм. Який розіспався; заспаний. Нарешті.. гримнула [Пейзлерка] на розіспаного сержанта, примусивши його розбудити пана вахмістра, бо хіба ж це порядок так довго хропти? (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 232); Один відчайдух, озброєний таким-сяким пістолетиком, міг схилити до капітуляції всю оцю купу розіспаних стражів порядку за якихось там три хвилини (Загреб., Шепіт, 1966, 210).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розіспаний | розіспана | розіспане | розіспані |
Родовий | розіспаного | розіспаної | розіспаного | розіспаних |
Давальний | розіспаному | розіспаній | розіспаному | розіспаним |
Знахідний | розіспаний, розіспаного | розіспану | розіспане | розіспані, розіспаних |
Орудний | розіспаним | розіспаною | розіспаним | розіспаними |
Місцевий | на/у розіспаному, розіспанім | на/у розіспаній | на/у розіспаному, розіспанім | на/у розіспаних |