русалковий
РУСАЛКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до русалка. Русалкові пісні; // Такий, як у русалки. Завжди незвично бліда [Галя], якась русалкова блідість, зеленість у обличчі і мовби в усій постаті (Загреб., Шепіт, 1966, 43).
2. перен. Загадковий, вабливий, з холодним блиском (про очі, погляд). - Відпусти руку, будь ласка.- Ні, не відпущу,- наближаючи своє велике обличчя до її прозорих русалкових очей, прошепотів Фінк (Загреб., Європа 45, 1959, 117).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | русалковий | русалкова | русалкове | русалкові |
Родовий | русалкового | русалкової | русалкового | русалкових |
Давальний | русалковому | русалковій | русалковому | русалковим |
Знахідний | русалковий, русалкового | русалкову | русалкове | русалкові, русалкових |
Орудний | русалковим | русалковою | русалковим | русалковими |
Місцевий | на/у русалковому, русалковім | на/у русалковій | на/у русалковому, русалковім | на/у русалкових |