саджанець
САДЖАНЕЦЬ, нця, ч. Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянця, живця або чубука і признач. для садіння. У плодових розсадниках розмножують десятками тисяч плодові саджанці цінних мічурінських сортів (Юним мічур.., 1955, 91); Підносила [дівчина] саджанці тополь, ставила їх у ямки й тримала, поки Марко пригорне землею (Чорн., Потік.., 1956, 44); Зеленіють у теплі кілька мільйонів саджанців надранньої капусти, помідорів, перцю (Літ. Укр., 24.III 1964, 1); Саджанці винограду; Саджанці троянд.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саджанець | саджанці |
Родовий | саджанця | саджанців |
Давальний | саджанцеві, саджанцю | саджанцям |
Знахідний | саджанець | саджанці |
Орудний | саджанцем | саджанцями |
Місцевий | на/у саджанці | на/у саджанцях |
Кличний | саджанцю | саджанці |