самописний
САМОПИСНИЙ, а, е. Який автоматично робить які-небудь записи. Він [Б. С. Якобі] побудував у 1839 році новий апарат, в якому вперше на світі сигнали записувались автоматично. Це був перший самописний телеграфний апарат (Знання.., 6, 1966, 12).
Самописна ручка - ручка з уміщеним у її корпусі резервуаром для чорнила чи пасти, які автоматично надходять під час писання. Кінчивши з перев'язкою, Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (Гончар, III, 1959, 131).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самописний | самописна | самописне | самописні |
Родовий | самописного | самописної | самописного | самописних |
Давальний | самописному | самописній | самописному | самописним |
Знахідний | самописний, самописного | самописну | самописне | самописні, самописних |
Орудний | самописним | самописною | самописним | самописними |
Місцевий | на/у самописному, самописнім | на/у самописній | на/у самописному, самописнім | на/у самописних |