самочинство
САМОЧИНСТВО, а, с. Порушення законного порядку при вирішенні певних справ; прояв особистої сваволі; самоуправство. Він [Ян Гус] виступив проти папських зловживань, проти розбещеності.. і самочинства римського папи (Мельн., Папи.., 1960, 37); За самочинство у нас [ковпаківців] завжди особливо суворо карали (Баш, На землі.., 1957, 51); - Вивантажуйте книжки! .. - Ви за це будете відповідати! Це самочинство! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самочинство | самочинства |
Родовий | самочинства | самочинств |
Давальний | самочинству | самочинствам |
Знахідний | самочинство | самочинства |
Орудний | самочинством | самочинствами |
Місцевий | на/у самочинстві | на/у самочинствах |
Кличний | самочинство | самочинства |