саперний
САПЕРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сапер; // Який складається із саперів. Саперна частина, в якій я служив, наводила понтонний міст через Дніпро (Хор., Ковила, 1960, 24); На станції оце зустрів [Савчук] знайомих солдатів з саперного батальйону (Головко, II, 1957, 439).
^ Саперний офіцер - офіцер військово-інженерного підрозділу; офіцер, що має військово-інженерну підготовку. Гостинний граф, з своєї ласки, взяв до себе всіх саперних офіцерів (Кач., II, 1958, 220).
2. Здійснюваний саперами; пов'язаний з військово-інженерними роботами. Ходимо на саперні роботи в окопи (Вас., Незібр. тв., 1941, 205); // Признач. для виконання військово-інженерних робіт. Іскров дав йому легку саперну лопатку (Бойч., Молодість, 1949, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | саперний | саперна | саперне | саперні |
Родовий | саперного | саперної | саперного | саперних |
Давальний | саперному | саперній | саперному | саперним |
Знахідний | саперний, саперного | саперну | саперне | саперні, саперних |
Орудний | саперним | саперною | саперним | саперними |
Місцевий | на/у саперному, сапернім | на/у саперній | на/у саперному, сапернім | на/у саперних |