саркофаг
САРКОФАГ, а, ч. Оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (перев. у давніх народів). Попереду везли саркофаг величезний порожній (Л. Укр., І, 1951, 424); За цією огорожею видно кілька кам'яних саркофагів, з них один, головний,- з темно-зеленого нефриту,- нагробник [нагробок] самого Тімура (Коч., II, 1956, 313); Від розмальованого дерев'яного саркофага, в якому вона [цариця] була похована, збереглися лише незначні рештки (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 168); У глибокому мовчанні проходять люди повз саркофаг, за прозорими стінками якого покоїться тіло великого Леніна (Рад. Укр., 21.IV 1948, 1); * У порівн. Над ліжком, що виступає.., як саркофаг, над канапкою, де тільки можна було повісити - килимки-аплікації (Головко, І, 1957, 461).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саркофаг | саркофаги |
Родовий | саркофага | саркофагів |
Давальний | саркофагові, саркофагу | саркофагам |
Знахідний | саркофаг | саркофаги |
Орудний | саркофагом | саркофагами |
Місцевий | на/у саркофагзі, саркофагу | на/у саркофагах |
Кличний | саркофагу | саркофаги |