свистіння
СВИСТІННЯ, я, с. Дія за знач. свистіти і звуки, утворювані цією дією. Їх дикі, страшні голоси зливались в один акорд з гудінням лісу, з свистінням завірюхи (Н.-Лев., І, 1956, 317); Ховрахи.. сповнювали повітря пронизливим свистінням (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 118).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свистіння | свистіння |
Родовий | свистіння | свистінь |
Давальний | свистінню | свистінням |
Знахідний | свистіння | свистіння |
Орудний | свистінням | свистіннями |
Місцевий | на/у свистінні | на/у свистіннях |
Кличний | свистіння | свистіння |