святенництво
СВЯТЕННИЦТВО, а, с. Поведінка, дії святенника. Уміння спостерігати навколишній світ, гуманістичний світогляд, нетерпимість до деспотизму й святенництва,.. - про ці якості комедіографії Мольєра писав у своїх літературно-критичних статтях Нечуй-Левицький (Рад. літ-во, 12, 1966, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | святенництво | святенництва |
Родовий | святенництва | святенництв |
Давальний | святенництву | святенництвам |
Знахідний | святенництво | святенництва |
Орудний | святенництвом | святенництвами |
Місцевий | на/у святенництві | на/у святенництвах |
Кличний | святенництво | святенництва |