седиль
СЕДИЛЬ, -я, ч. Гачок, доданий під деякими приголосними буквами як діакритичний знак для вказування на зміну їх вимови.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | седиль | седилі |
Родовий | седиля | седилів |
Давальний | седилеві, седилю | седилям |
Знахідний | седиль | седилі |
Орудний | седилем | седилями |
Місцевий | на/у седилі | на/у седилях |
Кличний | седилю | седилі |