середовий
СЕРЕДОВИЙ, ова, ове. 1. розм. Який є, міститься в середині чого-небудь; внутрішній.
Середове сало - здір. Коли надворі хурделить, люди не дуже квапляться до млина. На такий день всяк має в запасі мірку муки, може вчинити з неї пиріжки з горохом, млинці на середовому салі або що інше (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 163); Середовий ключ - ключ до замків, вмонтованих у середину дверей, до внутрішніх засувів тощо. До сієї комори треба середовий ключ, бо вона запирається з середини (Сл. Гр.).
2. Вигот. із середньої частини чого-небудь. Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (Стельмах, II, 1962, 114).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | середовий | середова | середове | середові |
Родовий | середового | середової | середового | середових |
Давальний | середовому | середовій | середовому | середовим |
Знахідний | середовий, середового | середову | середове | середові, середових |
Орудний | середовим | середовою | середовим | середовими |
Місцевий | на/у середовому, середовім | на/у середовій | на/у середовому, середовім | на/у середових |