силепс
СИЛЕПС, СИЛЕПСИС, -а, ч. Стилістично зумовлене порушення правил узгодження, риторична фігура або змішаний троп, що полягає в неправильному узгодженні підмета і присудка, коли 1) підмет – займенник третьої особи, а присудок – дієслово у наказовому способі; 2) підмет – займенник першої особи, а присудок – дієслово у наказовому способі і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | силепс | силепси |
Родовий | силепса | силепсів |
Давальний | силепсові, силепсу | силепсам |
Знахідний | силепс | силепси |
Орудний | силепсом | силепсами |
Місцевий | на/у силепсі | на/у силепсах |
Кличний | силепсе | силепси |