симпатичність
СИМПАТИЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. симпатичний1. В його синіх ясних очах світилась душа добра, а на білому гарному лиці була розлита така симпатичність, що проти волі притягувала до його душу кожного (Н.-Лев., II, 1956, 39); - Хто ж там у вас є? - спитав я молоду дівчину, що тішилась через свою симпатичність і невинність навіть у моєї критично успособленої матері незвичайною прихильністю (Коб., III, 1956, 164).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | симпатичність | симпатичності |
Родовий | симпатичності, симпатичности | симпатичностей |
Давальний | симпатичності | симпатичностям |
Знахідний | симпатичність | симпатичності |
Орудний | симпатичністю | симпатичностями |
Місцевий | на/у симпатичності | на/у симпатичностях |
Кличний | симпатичносте | симпатичності |