сипаний
СИПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до сипати. Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя, і низенькі віти, що з надіями колись виростали, але давно вже вмерли без сонця (Хотк., II, 1966, 105); // сипано, безос. присудк. сл. - Сипано мені з порожніх половецьких стрілечниць [колчанів] Великий жемчуг на груди (Мирний, V, 1955, 269).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сипаний | сипана | сипане | сипані |
Родовий | сипаного | сипаної | сипаного | сипаних |
Давальний | сипаному | сипаній | сипаному | сипаним |
Знахідний | сипаний, сипаного | сипану | сипане | сипані, сипаних |
Орудний | сипаним | сипаною | сипаним | сипаними |
Місцевий | на/у сипаному, сипанім | на/у сипаній | на/у сипаному, сипанім | на/у сипаних |