сиротятко
СИРОТЯТКО, а, с. Зменш.-пестл. до сиротя. - Ой, ну, люлі, малеє дитятко, Зостаєшся, миле, В світі сиротятко! (Укр.. лір. пісні, 1958, 346); Було ж і дівча сиротятко, що ні батька, ні матері не знало, дак багатирські хлопці на неї й не дивляться (Барв., Опов.., 1902, 189); [Альбіна:] Я більше не могла те сиротятко мучити... (Л. Укр., III, 1952, 314).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сиротятко | сиротятка |
Родовий | сиротятка | сиротяток |
Давальний | сиротяткові, сиротятку | сиротяткам |
Знахідний | сиротятко | сиротяток |
Орудний | сиротятком | сиротятками |
Місцевий | на/у сиротятку | на/у сиротятках |
Кличний | сиротятку | сиротятка |