скакнути
СКАКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до скакати 1 - 3. Скакне [Денис], у долошки плесне, свисне, що аж у вухах залящить, та вп'ять в боки, та тропака-тропака, що аж земля гуде (Кв.-Осн., II, 1956, 30); Ви кинулись, зводитесь, розкриваєте здивовані очі. Що за диво? Ви в лісі.. Зразу не знать, де поділася ваша сонная неміч.. Вас так і рвонуло скакнути з воза (Мирний, IV, 1955, 314); Розігнавшись, скакнув Петро і якраз досяг до другого берега (П. Куліш, Вибр., 1969, 105); Ще світ не свінув, як коник у поле скакнув (Тич., І, 1957, 148).
@ Аж іскри з очей скакнули - дуже сердито, люто. Пані як гляне на його,- аж іскри із очей скакнули, на лиці міниться (Вовчок, І, 1955, 120).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скакну | скакнемо |
2 особа | скакнеш | скакнете |
3 особа | скакне | скакнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скакнув | скакнули |
Жіночий рід | скакнула | |
Середній рід | скакнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скакнімо | |
2 особа | скакни | скакніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скакнувши |