скалічитися
СКАЛІЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою. - Де там мені, старій, бігати щодня по селу та добувати молока, покинувши саму-самі-сіньку дитину в хаті... Борони боже, скотиться як-небудь та скалічиться... (Л. Янов., І, 1959, 44); // Поранити себе. [Анна:] Миколо! А тобі що такого? Ти весь у крови [крові]! ..Чи бійка де була? Чи, може, ти скалічився де? (Фр., IX, 1952, 100).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скалічуся | скалічимося |
2 особа | скалічишся | скалічитеся |
3 особа | скалічиться | скалічаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скалічився | скалічилися |
Жіночий рід | скалічилася | |
Середній рід | скалічилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скалічмося | |
2 особа | скалічся | скалічтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | скалічившись |