склейка
СКЛЕЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. склеювати, склеїти. На цім місці тоді порвалася плівка (буває таке). І поки Коля Федоров морочився із склейкою, в запису утворився непоправний провал (Вітч., 2, 1969, 162).
2. Місце, де склеєно що-небудь. Склеювати можна тільки вироби з сухої деревини. Підвищена вологість деревини (понад 10 - 12%) значно зменшує міцність склейки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | склейка | склейки |
Родовий | склейки | склейок |
Давальний | склейці | склейкам |
Знахідний | склейку | склейки |
Орудний | склейкою | склейками |
Місцевий | на/у склейці | на/у склейках |
Кличний | склейко | склейки |