склоочисник
СКЛООЧИСНИК, а, ч. 1. Пристрій для автоматичного очищення оглядового скла транспортних машин від дощу і снігу. Вітрове скло повинно бути чистим, якщо на ньому осідають краплі вологи, необхідно включити склоочисники (Роб. газ., 21.Х 1965, 2).
2. Спеціальна речовина для миття скла. 5000 коробочок з таблетками універсального склоочисника «Схід» надійшли до універмагів міста (Веч. Київ, 31.III 1967, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | склоочисник | склоочисники |
Родовий | склоочисника | склоочисників |
Давальний | склоочисникові, склоочиснику | склоочисникам |
Знахідний | склоочисник | склоочисники |
Орудний | склоочисником | склоочисниками |
Місцевий | на/у склоочиснику | на/у склоочисниках |
Кличний | склоочиснику | склоочисники |