скобка
СКОБКА, и, ж. Те саме, що скоба2. Олівець і справді був гарний - металевий, блискучий, із скобкою, щоб чіпляти його за край кишені (Сміл., Сашко, 1957, 61); - Ільку, держись за верхню скобку, - повчав батько (Панч, І, 1956, 385); Раніше закот під рант кріпили [взуттєвики] металічними скобками. Тепер затяжки немає, шкіряний рант замінено гумовим (Роб. газ., 9.I 1963, 1).
@ Стригтися (стригти) під скобку - зрізати волосся по прямій лінії на лобі й потилиці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скобка | скобки |
Родовий | скобки | скобок |
Давальний | скобці | скобкам |
Знахідний | скобку | скобки |
Орудний | скобкою | скобками |
Місцевий | на/у скобці | на/у скобках |
Кличний | скобко | скобки |