скороспілка
СКОРОСПІЛКА, и. 1. ж. Плід, що рано й швидко визрів, а також рослина, що дає такі плоди. Як приїхала бабуся із села, Всім гостинців із дороги привезла: Майці - диню-скороспілку, ягідок, А Климові, онукові, - пиріжок (Нех., Ми живемо.., 1960, 32); - Обтруси скороспілку і падалиці навизбируй, - загадав роботу Прохорові [батько] та й пішов знову до альтанки (Шиян, Баланда, 1957, 217).
2. ж., перен. Те, що надто рано або швидко з'явилось, виникло, надійшло. Пристрасті в нас уляглись, скороспілки ілюзій обпали, З ран, що життя завдало, ще хіба шрами болять (Фр., XIII, 1954, 306); Лиш круки дзюбаті та сиві діди не радіють, віщують недобре та гудять весну-скороспілку (Дн. Чайка, Тв., 1960, 189).
3. ч. і ж., перен., розм. Про людину, що надто швидко досягла повного розвитку. - Сергій насміявся з тебе? - насторожується вся горшкувата голова Шмалія. - То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! Іч, скороспілка червива! (Стельмах, Хліб.., 1959, 121).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скороспілка | скороспілки |
Родовий | скороспілки | скороспілок |
Давальний | скороспілці | скороспілкам |
Знахідний | скороспілку | скороспілки |
Орудний | скороспілкою | скороспілками |
Місцевий | на/у скороспілці | на/у скороспілках |
Кличний | скороспілко | скороспілки |