скрегіт
СКРЕГІТ, готу, ч. 1. Різкі скрипучі звуки, що утворюються сильним тертям кам'яних, металевих і т. ін. предметів. Із скреготом відчинилися двері порожньої камери, що була поруч з моєю, в'язня штовхнули (Петльов., Хотинці, 1949, 42); Від моря чути час од часу мовби гарматні вибухи та скрегіт каміння-голишів (Головко, І, 1957, 473); Її голос схожий на скрегіт заржавілого заліза (Дмит., Розлука, 1957, 98); Скрегіт крижаного громаддя, гул скреслої ріки будили собою все навкруги (Гончар, II, 1959, 203); // Такі звуки, утворювані роботою механізмів, машин. Сапачка із скреготом ходила по рядках (Горд., II, 1959, 332); Він [сніг] немов приглушував усі звуки - і сміх молоді, і автомобільні сирени, і скрегіт трамвайного гальма (Донч., V, 1957, 319).
2. Звуки, утворювані тертям верхнього ряду зубів об нижній. Виїхали вони під поетичний скрегіт зубів розлюченого Коростилевського (Грим., Незакінч. роман, 1962, 88); * Образно. Радянський народ - народ-трудівник, творець, народ, який уперше в історії людства, під шалений скрегіт різних ворогів, що кільцем оточували нас, своїми руками, без будь-чиєї допомоги побудував першу в світі країну соціалізму (Рад. Укр., 4.ХІ 1956, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скрегіт | скреготи |
Родовий | скреготу | скреготів |
Давальний | скреготові, скреготу | скреготам |
Знахідний | скрегіт | скреготи |
Орудний | скреготом | скреготами |
Місцевий | на/у скреготі | на/у скреготах |
Кличний | скреготе | скреготи |
скреготіти
СКРЕГОТІТИ див. скреготати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скрегочу | скреготимо |
2 особа | скреготиш | скреготите |
3 особа | скреготить | скреготять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скреготітиму | скреготітимемо |
2 особа | скреготітимеш | скреготітимете |
3 особа | скреготітиме | скреготітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скреготів | скреготіли |
Жіночий рід | скреготіла | |
Середній рід | скреготіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скреготімо | |
2 особа | скреготи | скреготіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скреготячи | |
Минулий час | скреготівши |