скрут
СКРУТ1, у, ч., розм. Те саме, що скрута. -- В мене велике господарство, в мене великий скрут; я не вмію до півдня спати, а з півдня по хатах походжати та люльку смоктати,- дзигорала [цокотала] Онися над правим вухом у Балабухи (Н.-Лев., III, 1956, 177); Ми отак молоком більше перебиваємося, бо такий скрут - ніколи ще такого не було... (Кос., Новели, 1962, 113).
До скруту треба - конче потрібно, необхідно. Туди [додому] він не часто забігав; хіба вже до скруту чого треба, то зайде (Мирний, III, 1954, 67); Як прийшлось (прийдеться, припаде і т. ін. ) до скруту кому - коли було (буде) важко, у важкий час, у важких обставинах. Отак тепер і зо мною сталось. Було, на собаку кинь, то влучиш друга, а як прийшлось до скруту, то святий їх знає, де вони поділись! (Шевч., VI, 1957, 45); [2-й чоловік:] Як припаде тобі саме до скруту, от тоді той глитай і притириться в гості, ну і муситимеш накинути процент!.. (Кроп., І, 1958, 479).
СКРУТ2, у, ч., діал. 1. Поворот. Вона, плачучи, гляділа за ним з містка, поки не щез на скруті за горбочком (Фр., І, 1955, 364); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Март., Тв., 1954, 221).
2. Петля, кільце, виток. Шумить і грізно б'ється о каміння ріка Стрий, перепливаючи срібною гадюкою в три скрути невеличке гірське село (Фр., III, 1950, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скрут | скрути |
Родовий | скруту | скрутів |
Давальний | скрутові, скруту | скрутам |
Знахідний | скрут | скрути |
Орудний | скрутом | скрутами |
Місцевий | на/у скруті | на/у скрутах |
Кличний | скруте | скрути |
скрута
СКРУТА, и, ж. 1. Складні, важкі обставини, труднощі. [Панса:] Син добрий самохіть іде в неволю, щоб тільки батькові допомогти. Твій батько - Рим у тяжкій скруті, сину (Л. Укр., II, 1951, 459); Трудно, звичайно, й зараз, але трудно зовсім якось по-інакшому, бо знаєш тепер, заради чого доводиться скруту переживати, знаєш, що незабаром кінець їй (Гончар, II, 1959, 342); Історія нашого театру почалася в обставинах найбільшої скрути (Смолич, Театр.., 1940, 242); Звичайно лагідний [Б. Хмельницький] і стриманий, на слово дотепний, кмітливий у скруті - у гніві був страшний (Панч, Гомон. Україна, 1954, 80); // у сполуч. із сл. година, хвилина і т. ін. Важкий період для кого-небудь. Москва! - Сюди В тяжку годину скрути Думками рвався я з біди І прагнув тут побути (Воскр., З перцем!, 1957, 50); На очі наверталися сльози, але трималась [Леся], не плакала: адже соромно розкисати в години скрути (М. Ол., Леся, 1960, 65); У хвилину болю й скрути, у життя найтяжчу мить всюди видно, всюди чути, як полощеться й шумить променисте і єдине.. більшовицьке знамено (Рудь, Дон. зорі, 1958, 44); // Складні душевні переживання, тяжкий моральний стан людини. Давно вбачав, що муки люті - То жереб мій; Що вік мине в пекучій скруті, В нудьзі німій (Граб., І, 1959, 162); В ту ніч Михась не міг заснути,- Ні краю ні кінця думкам... Таких тягот, такої скрути Ніколи б не здолав він сам (Воскр., І всерйоз.., 1960, 61).
@ Виходити (вийти) з скрути - знаходити можливість, спосіб позбутися труднощів, ускладнень і т. ін. Миронець зціпив зуби і вирішив не здаватися. Люди довірили йому господарство, перед людьми й звітуватиме.. Не з такої скрути виходив Семен Парамонович! (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 76); - Ми на правлінні голови ламаємо, як би його вийти з скрути (Минко, Вибр., 1952, 104).
2. Тяжке матеріальне становище; нестатки, нужда. - Не вкрав я ті гроші - позичив, бо скрута прийшла мені (Вас., І, 1959, 144); Бачить Петро, як слухають його з заздрістю старі, що прожили в лютій скруті, слухають і сповнюються надіями молоді (Ів., Вел. очі, 1956, 128); Їм [багатим] усе дозволено, вони не знають скрути і злигоднів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 14); Внаслідок постійних переслідувань з боку об'єднаних сил реакції та її агентури, а також матеріальної скрути здоров'я Я. Галана помітно погіршало (Іст. укр. літ., II, 1956, 596); // з чим, яка. Брак, недостатня кількість чого-небудь; нестача. Десь після війни, коли стала скрута з будівельним матеріалом, дідові давали за дуба добрі гроші, але він не продав його (Мушк., День.., 1967, 53); Кілька разів нагадував [Преображенський], що будівництво якраз зазнає грошової скрути (Ле, Міжгір'я, 1953, 172).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скрута | скрути |
Родовий | скрути | скрут |
Давальний | скруті | скрутам |
Знахідний | скруту | скрути |
Орудний | скрутою | скрутами |
Місцевий | на/у скруті | на/у скрутах |
Кличний | скруто | скрути |