скубтися
СКУБТИСЯ, буся, бешся; мин. ч. скубся, лася, лося; і СКУБАТИСЯ, скубаюся, скубаєшся, недок. 1. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір'я, вовну тощо, завдавати болю. Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався.- За що ти скубешся? Дивись - який! (Мирний, І, 1949, 195).
2. Б'ючись, висмикувати один одному пір'я (про птахів). Почали [горобці] битися. Та так б'ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір'я з них летить (Л. Укр., III, 1952, 480); // перен. Бити один одного, смикаючи, тягаючи за що-небудь. Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха.- Ану годі, вояки! - суворо прикрикнула Любов Іванівна.- Чого скубетесь..? (Збан., Таємниця.., 1971, 199); // перен. Воювати; змагатися між собою. - Нехай Еней і Турн скубуться, А ви [боги] глядіть своїх чубів (Котл., І, 1952, 243); Пани скубуться, а в мужиків чуби болять (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скубуся | скубемося |
2 особа | скубешся | скубетеся |
3 особа | скубеться | скубуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скубтимуся | скубтимемося |
2 особа | скубтимешся | скубтиметеся |
3 особа | скубтиметься | скубтимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скубся | скублися |
Жіночий рід | скублася | |
Середній рід | скублося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скубімося | |
2 особа | скубися | скубіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скубучись | |
Минулий час | скубшись |