скуфія
СКУФІЯ, ї, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. - Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу.. та й пішов до його [нього] (Н.-Лев., І, 1956, 126); У вузьку хвіртку [монастиря] проходить кілька ченців у чорних рясах та гостроверхих скуфіях (Рибак, Помилка.., 1956, 134).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скуфія | скуфії |
Родовий | скуфії | скуфій |
Давальний | скуфії | скуфіям |
Знахідний | скуфію | скуфії |
Орудний | скуфією | скуфіями |
Місцевий | на/у скуфії | на/у скуфіях |
Кличний | скуфіє | скуфії |