сльозавий
СЛЬОЗАВИЙ, а, е. Який сльозиться (у 1 знач.) або сльозить (у 1 знач.). Вона одкинула назад голову і зеленкуватими сльозавими очима в червоних повіках, що ставали завжди такими після наливки, дивилась зверху на кучеряву голову хлопця (Коцюб., І, 1955, 403); Гриць повернув голову та й вдивився сльозавими очима на Семениху (Март., Тв., 1954, 81); Стара Тібан відкинула всі сумні думки і всміхнулась до місяця сльозавими очима (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 404).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сльозавий | сльозава | сльозаве | сльозаві |
Родовий | сльозавого | сльозавої | сльозавого | сльозавих |
Давальний | сльозавому | сльозавій | сльозавому | сльозавим |
Знахідний | сльозавий, сльозавого | сльозаву | сльозаве | сльозаві, сльозавих |
Орудний | сльозавим | сльозавою | сльозавим | сльозавими |
Місцевий | на/у сльозавому, сльозавім | на/у сльозавій | на/у сльозавому, сльозавім | на/у сльозавих |