сліпувати
СЛІПУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Бути сліпим; погано бачити.
2. у знач. присл. сліпуючи. Недобачаючи. Мати.. знай копирса, сліпуючи, то очіпки, то рушники на придане дочці (Кв.-Осн., II, 1956, 442); // Навпомацки. Кобзар, сліпуючи, взяв руку, пригорнув її до вуст і на мить припав удячним поцілунком (Ле, Україна, 1940, 418).
3. перен. Не мати здатності правильно розуміти і оцінювати що-небудь, розбиратися в чомусь. [Сотник:] Ми Сліпуємо, і ремствуєм, і плачем (Стар., Вибр., 1959, 487); // також чим. Я розумом сліпую (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сліпую | сліпуємо |
2 особа | сліпуєш | сліпуєте |
3 особа | сліпує | сліпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сліпуватиму | сліпуватимемо |
2 особа | сліпуватимеш | сліпуватимете |
3 особа | сліпуватиме | сліпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сліпував | сліпували |
Жіночий рід | сліпувала | |
Середній рід | сліпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сліпуймо | |
2 особа | сліпуй | сліпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сліпуючи | |
Минулий час | сліпувавши |