смакування
СМАКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. смакувати. Він говорив.. з якимось хворобливим смакуванням, ніби кожне слово обсмоктував, перш ніж його виплюнути (Головко, II, 1959, 343); Самої читацької інтуїції чи гурманського смакування ніколи не було достатньо для широкого погляду на літературні явища (Літ. Укр., 17. XII 1968, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | смакування | смакування |
Родовий | смакування | смакувань |
Давальний | смакуванню | смакуванням |
Знахідний | смакування | смакування |
Орудний | смакуванням | смакуваннями |
Місцевий | на/у смакуванні | на/у смакуваннях |
Кличний | смакування | смакування |