смолокурний
СМОЛОКУРНИЙ, а, е. Стос. до смолокуріння. Смолокурний промисел; // Признач. для смолокуріння. Смолокурна яма.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | смолокурний | смолокурна | смолокурне | смолокурні |
Родовий | смолокурного | смолокурної | смолокурного | смолокурних |
Давальний | смолокурному | смолокурній | смолокурному | смолокурним |
Знахідний | смолокурний, смолокурного | смолокурну | смолокурне | смолокурні, смолокурних |
Орудний | смолокурним | смолокурною | смолокурним | смолокурними |
Місцевий | на/у смолокурному, смолокурнім | на/у смолокурній | на/у смолокурному, смолокурнім | на/у смолокурних |
смолокурня
СМОЛОКУРНЯ, і, ж. Приміщення для смолокуріння. Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (Стельмах, І, 1962, 74); Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (Рад. Укр., 4.II 1964, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | смолокурня | смолокурні |
Родовий | смолокурні | смолокурень |
Давальний | смолокурні | смолокурням |
Знахідний | смолокурню | смолокурні |
Орудний | смолокурнею | смолокурнями |
Місцевий | на/у смолокурні | на/у смолокурнях |
Кличний | смолокурне | смолокурні |