согрішати
СОГРІШАТИ, аю, аєш, недок., СОГРІШИТИ, шу, шиш, док., рел., розм. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.); грішити. Нічим ми так не согрішаєм на світі, як язиком, осуждаючи [осуджуючи] один одного (Кв.-Осн., II, 1956, 253); - У вас трапився гріх, і ви... ви хочете спокутувати його в монастирі? .. - Я не согрішила (Вільде, Сестри.., 1958, 429); Дівчинка хреститься й дає слово, що согрішила вона в останній раз (Донч., III, 1956, 25); - Тільки я й согрішила раз на віку, як у корчмі пробила залізною кочергою дякові голову... (Н. -Лев., II, 1956, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | согрішаю | согрішаємо |
2 особа | согрішаєш | согрішаєте |
3 особа | согрішає | согрішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | согрішатиму | согрішатимемо |
2 особа | согрішатимеш | согрішатимете |
3 особа | согрішатиме | согрішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | согрішав | согрішали |
Жіночий рід | согрішала | |
Середній рід | согрішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | согрішаймо | |
2 особа | согрішай | согрішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | согрішаючи | |
Минулий час | согрішавши |