солодити
СОЛОДИТИ, джу, диш, недок., перех. і без додатка. 1. Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін. «Скільки цукру?» - Скажуть діти, Коли будуть солодити Кашу на столі (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 47).
2. спец. Пророщувати зерно на солод; перетворювати в солод. Солодити ячмінь.
3. перен. Давати насолоду. Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках... (Сос., І, 1957, 461).
@ Солодити душу чию, кому - утішати кого-небудь. Він став солодити свою душу гульнею та горілкою... (Мирний, II, 1954, 291).
4. перен. Робити легшим, приємнішим; скрашувати. - Вони [твори Гавлічка] так легко підходять і під наші народні мелодії,.. вони солодили мені не одну гірку хвилю в житті, додавали мені сили і сміливості не в одній тяжкій пригоді (Вітч., 5, 1956, 143).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | солоджу | солодимо |
2 особа | солодиш | солодите |
3 особа | солодить | солодять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | солодитиму | солодитимемо |
2 особа | солодитимеш | солодитимете |
3 особа | солодитиме | солодитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | солодив | солодили |
Жіночий рід | солодила | |
Середній рід | солодило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | солодімо | |
2 особа | солоди | солодіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | солодячи | |
Минулий час | солодивши |